"При многословии не миновать греха, а
сдерживающий уста свои — разумен."
Книга Притчей Соломоновых, 10:19
Сказал вдруг человек Сократу:
«Услышь (коли от слов в судьбе
Не станешь бедным иль богатым),
Что друг твой молвил о тебе…»
Но перебил его философ:
«Не выясняя, что и кто,
Я поспешу с таким вопросом:
Уверен ты, что правда то?» —
«Почём мне знать, я только слушал…» —
Был дан философу ответ.
«Так пожалей мои ты уши…
Ведь сам не знаешь — правда ль, нет!
А боле, коль заняться нечем,
Задай себе такой вопрос:
Есть нечто доброе в той речи,
Которую с собой принёс?» —
«Скорей, наоборот, учитель!» —
«Тогда зачем же слушать мне?
Пусть будет тех вестей хранитель,
Лишь ветер, шепчущий волне!
Но если пожелаешь всё же
Услышанный поведать сказ,
В котором польза есть, быть может,
То передай мне друга глас!»
«Да нет и пользы в том сказанье…
Но разгадал я твой секрет:
Где доброты, и правды нет,
Не стоит, уделив вниманье,
О том шептать или кричать…
Пожалуй, лучше… промолчать!»
Прочитано 3713 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И дружеский совет: "Ни чего - слишком". Комментарий автора: Спс что нашли время почитать
Не понятно это-"Ни чего - слишком".
С уваж.
Галина Подьяпольская
2013-06-22 08:00:09
Известная история в хорошем изложении...
Сократ, безусловно, был мудрецом.)
*
А вот когда, глядя нам в глаза, собеседник пытается приписать нам свои мысли, - вот где диву даёшься наглости или глупости (порой не разобрать - что там присутствует).
Владимир Шебзухов
2013-06-22 08:08:09
Галина Подьяпольская
2013-06-22 08:00:09
Известная история в хорошем изложении..
.....................
Спасибо, что прочитали.С уваж.автор
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
